Right to Education as a Factor of Education Public Administration in the European Court of Human Rights Practice ; Право на освіту як фактор освіти громадськості адміністрація в Європейському суді людини практична практика
The relevance of the issue under study is stipulated by the importance of compliance of the education public administration with the right to education in modern conditions. purpose of the article is to elucidate the right to education as a phenomenon that determines the direction and limits of public administration in the educational sphere. A leading research approach is the systematic analysis of the right to education as a factor in the content and nature of public administration in the educational field. The empirical basis of the study is the European Court of Human Rights practice in the field of the right to education. The article identifies and describes six provisions that characterize the right to education and determine the direction and limits of public administration of education: the obligation of the state to guarantee access to education institutions for persons under the jurisdiction of the state; the state has the discretion to determine the content of education and spread certain philosophical and world outlook ideas through the education. the state is obliged to provide free of charge elementary and general education; the obligation of the state is to ensure equal access of persons to education; the obligation of the state is to develop the school system; to establish the optimal system of scholarships; recognition of a certain degree of autonomy to educational institutions. The material in this article may be useful for scholars exploring the right to education and public administration of education. The main provisions of the study can be used to improve public administration of education, monitor the quality of education, and improve educational legislation. ; Актуальність досліджуваного питання обумовлена важливістю відповідності освітньої державної адміністрації праву на освіту в сучасних умовах. Мета статті - з'ясувати право на освіту як явище, що визначає напрямки та межі державного управління в освітній сфері. Провідним дослідницьким підходом є систематичний аналіз права на освіту як чинника змісту та характеру державного управління в освітній галузі. Емпіричною основою дослідження є практика Європейського суду з прав людини у галузі права на освіту. У статті визначено та описано шість положень, що характеризують право на освіту та визначають напрямки та межі державного управління освітою: обов'язок держави гарантувати доступ до навчальних закладів особам, що перебувають під юрисдикцією держави; держава має право на розсуд визначати зміст освіти та поширювати певні філософські та світоглядні ідеї через освіту. держава зобов'язана безкоштовно надавати початкову та загальну освіту; обов'язок держави полягає у забезпеченні рівного доступу осіб до освіти; обов'язок держави полягає у розвитку шкільної системи; встановити оптимальну систему стипендій; визнання певного ступеня автономії навчальним закладам. Матеріал у цій статті може бути корисним для науковців, які досліджують право на освіту та державне управління освітою. Основні положення дослідження можуть бути використані для вдосконалення державного управління освітою, моніторингу якості освіти та вдосконалення законодавства про освіту.